Під впливом політичних, соціально-економічних, культурних тенденцій сучасна сфера дозвілля зазнає значних змін. Досягнення та протиріччя цивілізації ХХІ ст., граничні фізичні, інтелектуальні та психічні навантаження на індивіда, що з’явились внаслідок інтенсифікації виробництва, ускладнення процесу оволодіння значним обсягом інформації, соціальної напруги та низки інших об’єктивних чинників, обумовили необхідність формування у кожної людини потреби і здатності раціонально використовувати свій вільний час, обирати ефективні форми дозвілля.

Науково-технічний прогрес, економіка, політика та ідеологія стають джерелом соціального розвитку лише за умови прояву та реалізації фізичних і духовних здібностей людини. Сучасне суспільство поки що не може створити умови для всебічного розвитку індивіда, що призводить до появи таких форм дозвіллєвої діяльності, які протирічать людській природі, взаєморозумінню, культурній комунікації з навколишнім середовищем. Саме тому в процесі формування нових соціальних відносин підвищується роль анімаційної діяльності, здатної привнести у соціально-культурну сферу інноваційні ідеї, нові форми спілкування та інкультурації.

Нині в Україні все більшої ваги набуває анімація в галузі туризму. Це обумовлено необхідністю впровадження нових технологій у практику туристичної діяльності з метою підвищення атрактивності об’єктів і турів, а відтак і конкурентноздатності українського туризму. На жаль, анімаційні технології на сьогодні використовуються переважно з комерційною метою, ігноруючи їх соціокуль-турний потенціал. Аналіз показує, що більшість аніматорів дбають у першу чергу про зовнішню форму анімаційної діяльності, а вже потім – про її зміст і культурну насиченість.

Незважаючи на те, що анімація має багато видів і форм, в туризмі не створена цілісна система їх застосування, не визначені функції, принципи, а відтак і відсутній соціально-культурний аспект анімаційної діяльності, що впливає на рівень розуміння її значущості, на ефективність здійснення цілісного технологічного процесу в туризмі. Саме тому актуальності набуває проблема розвитку соціально-культурного аспекту анімаційної діяльності в туризмі України, яка витікає з суперечності між рівнем практичного застосування анімаційних технологій, що склався в туризмі на сьогодні, й соціо-культурним потенціалом анімації, реалізація якого могла б сприяти створенню низки культурогенних середовищ у місцях концентрації туристичних потоків.

Різноманітні аспекти соціокультурної анімації досліджували науковці різних країн, починаючи з 60-х років ХХ ст.

Туристична анімація має потужний соціокультурний потенціал, реалізація якого в туризмі України є нагальним завданням сьогодення.