| Рекреаційні об'єкти Харкова та Харківської області |
|
|
| Зі словника рекреолога |
| Туристська база | | спеціально-відведена територія в зоні відпочинку з комплексом будівель і споруд, пристосованих для тимчасового відпочинку. |
|
|
|
|
Харківський історичний музей
Ха́рківський істори́чний музе́й — колишній Музей Слобідської України ім. Г.Сковороди (М. С. У.), що постав у Харкові 1920 з ініціативи і під управою М.Сумцова.
Історія музейної справи Харкова сягає за півтора сторіччя. Університетський музей красних мистецтв та старожитностей (1835 р.), міський художньо-промисловий музей (1886 р.), етнографічний музей Харківського історико-філологічного товариства (1904 р.) заклали традиції просвітництва, сприяли збереженню пам’яток історії та культури, вихованню поваги до минулого свого народу.
Реорганізація міської музейної мережі, яку в січні 1920 р. було здійснено з ініціативи Губкомису, заклала основи для створення нових, чіткіше профільованих музеїв, вдосконалення форм та методів їхньої роботи, збереження колекцій.
Харківський історичний музей веде свою історію від створеного 1920 р. Музею Слобідської України ім. Г. С. Сковороди, який у 1920–1922 рр. очолював відомий український історик, етнограф та громадський діяч академік М. Ф. Сумцов. У 1920–1930 рр. музей став регіональним центром вивчення традиційних та сучасних явищ культури та побуту, а також першим українським музеєм у Харкові, що мав за мету широку популяризацію надбань національної культури.
На початку 1930-х років Музей Слобідської України було перейменовано на історичний, докорінно змінилася його структура, було оновлено кадровий склад співробітників. Значну частину художньої колекції було передано до Української художньої галереї. На початку 40-х років Харківський історичний музей став одним з найкрупніших в Україні, його збірки нараховували понад 100 тис. предметів.
Під час Німецько-радянської війни лише незначна частина музейної колекції була евакуйована до Уфи. На ст. Алексєєвка Бєлгородської області потяг потрапив під бомбардування, багато цінностей було знищено.
У листопаді 1941 р. в окупованому місті за рішенням управи було створено Музей Слобожанщини. Напередодні визволення Харкова від фашистських загарбників було спалено будівлю музею, знищено майже усю колекцію. Загальна вартість втрачених цінностей становила понад півтора мільярди карбованців. У вересні 1943 р., згідно з постановою РНК УРСР, були об’єднані обласний краєзнавчий музей та Музей Революції з історичним музеєм.
У повоєнний період ХІМ перетворився на один з найбільших музеїв України, який активно працює над поповненням своїх колекцій, побудовою виставок та експозицій, широкою популяризацією знань з історії Слобожанщини.
Музей був розташований у колишніх будівлях Свято-Покровського монастиря – Архієрейському будинку та у будівлі Жирардовської мануфактури. Значні зусилля були покладені співробітниками музею на пристосування приміщень для збереження та експонування колекцій.
Експозиція з історії краю, яка існувала у музеї у 1970-х – на початку 1990-х рр., пам’ятна багатьом харків’янам. З початку 1990-х рр. в експозиційній роботі музею головна увага приділялася створенню авторських виставок історичної та етнографічної тематики.
У 1997–2003 рр. музей поступово переїздив з будівель, переданих відновленому Свято-Покровському монастирю. Це стало важким випробуванням для колективу музею, але, не згортаючи жодного виду роботи, співробітники музею продовжують облаштування у новій будівлі, якою став колишній ломбард, розташований у самому серці історичного центру Харкова. Цей будинок по вул. Університетській, 5 був збудований на землі, що належала Міському Товариству, спеціально для Харківського міського ломбарду.
Будинок, споруджений у 1908—1912 роках за проектом архітектора Б. М. Корнієнка [1], є цікавою архітектурною пам’яткою та одним з елементів архітектурного ансамблю Університетської вулиці, створеного протягом XVII–XX ст. Впродовж багатьох років будинок використовувався за своїм первісним призначенням. 1984 року приміщення передане Харківському історичному музею.
Тепер тут розміщені експозиційні і виставочні зали, фондосховище, бібліотека, актовий зал, кімнати наукових співробітників та технічного персоналу.
Сьогодні у колекції музею налічується понад 300 тис. одиниць збереження, які ілюструють археологічне минуле, період XVII–XX ст. і сучасну історію краю. Музей проводить значну наукову і просвітницьку діяльність і є одним з провідних науково-культурних центрів Східної України.
За матеріалами, підготовленими В. Сушко, Л. Бабенко та Н. Огурцовою в рамках участі у Програмі підтримки музейних працівників 2005–2006 рр. Міжнародного фонду «Україна 3000». До М. С. У. увійшли зб. з кол. харківських музеїв: Міськ. Художнього (з 1886, заснованого з ініціативи Г.Данилевського з експонатів Далекосхідньої і Етногр. виставки VII Археологічного з'їзду 1902, вилучених зі зб. Харківського університету), Іст.-Філол. Товариства, Музейного фонду, поповнені націоналізованими приватними колекціями та новими фондами з експедицій музейних працівників.
Музей діяв до розгрому укр. науки в сер. 1930-х pp.
Найцінніші експонати М. С. У. були: сковородинські, шевченківські, харківських театрів, друку, цехів.
Під час війни музей був ушкоджений; відновлений п. н. Харківського Держ. Іст. музею, згодом поповнений експедиціями з районів обл. та місц. етногр. матеріалом.
Сучасний Х. І. М. має 4 відділи: первісного суспільства, феодалізму, капіталізму і сов. доби.
Крім археологічних пам'яток (матеріали з розкопів поселень бронзового віку, зокрема, О.Городцева з Ізюмського району, пам'ятки Салтівського катакомбного могильника VIII—X в., комплект речей з Донецького городища XI—XII в. тощо), експонати з історії постання Харкова, нумізматики, етногр. зб., колекції зброї, прапорів, мист. творів; сов. період представлений пропагандивним матеріалом, зброєю та особистими речами больш. діячів.
2010 року Харківська обласна рада на власній сесії планує розглянути питання про присвоєння Харківському історичному музею імені його засновника Миколи Сумцова.
|
|
|
| Фактори рекреаційної діяльності |
|
|
| Функції рекреаційної діяльності |
|
|
| Природно–географічні ресурси Харківської області |
|
|
|
|
