Крім двох казенних жіночих гімназій (1-я на Римарській, 11, зараз шоста школа; 2-я на Вознесенської площі, зруйнована у війну, на фундаменті побудований гл. Корпус ХІІТ), в Харкові також було кілька приватних. Деякі з них були наділені всіма правами державних навчальних закладів Міністерства народної освіти Російської імперії. Найвідомішими приватними жіночими гімназіями були: Д. Оболенський (Пушкінська, 22, зруйнована у війну), Є. Драшковской (Сумська, 14, збереглася) і сестер Покровських. Гімназією управляла старша, Є. М. Покровська.

У сестер Покровських брат, 49-річний Володимир Миколайович (1863 р.н.), був відомим архітектором, в той момент (з 1907 по 1917) головним архітектором Харківської православної єпархії. Він і спроектував їм нове велике шестиповерхова будівля з червоної цегли для розширення гімназії.

Приватна гімназія Покровської проіснувала до 1920 року. У радянський час в будівлі розміщувалася восьмирічна школа № 62, тому будівля і футбольне поле за ним часто називали просто «шістдесят друга». У 1965 році школу закрили через безпосереднього сусідства з туберкульозним диспансером (вул. Чернишевська, 81). Відкрилася в тому ж році в селищі П'ятихатки (включеному на той момент до складу Дзержинського району Харкова) на проспекті Академіка Курчатова, 23 середній школі передали її номер - 62, але з колишньою 62-й школою школа в П'ятихатках ніяк не пов'язана. Приблизно до 1973 року в цій будівлі була розміщена вечірня школа робітничої молоді № 17, яка через аварійний стан будівлі також була закрита.

Близько п'ятнадцяти років, по кінець 1980-х років, будівля стояло забитими, потім було передано театральному факультету інституту мистецтв імені І. П. Котляревського. Кілька років будівля відновлювали; студенти брали в цьому активну участь, беручи участь у суботниках.