Головна    Рекреаційні об'єкти    Словник рекреолога    Про сайт    Зворотній зв'язок
Рекреаційні об'єкти Харкова та Харківської області
Парки, сади, сквери
Площі
Музеї
Театри
Спортивні об'єкти
Місця активного відпочинку
Пам'ятники
Старовинні садиби та особняки Харкова та Харківської області
Архітектурні пам'ятники і споруди
Розважальні споруди
Галереї та виставкові центри

Зі словника рекреолога
Рекреаційна мережа
сукупність розташованих у країні або в регіоні рекреаційних закладів. Основним показником розвитку рекреаційних мереж є число місць в рекреаційних закладах на 1 тис.кв.км території.

Харьковский Турист

Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка

Харківський академічний український драматичний театр ім. Т. Шевченка — академічний театр у Харкові.

Постав 1934 року на базі розгромленого “Березоля», як заперечення останнього. 1935 року театр отримав ім'я Тараса Григоровича Шевченка. У 1947 році театру було надано статус «академічного».

Орієнтація на соцреалістичні позиції, переважання у репертуарі російської радянської драматургії, копіювання театру ім. І. Франка, висунення О. Корнійчука на чоло українських драматургів, обмеження західноєвропейського репертуару до класики 19 ст. характеризують провідну лінію новоствореного театру. Наказом Народного комісаріату освіти в жовтні 1933 театр (ще тоді «Березіль») очолив М. Крушельницький (1933 — 1952), згодом вихованець Московського художнього академічного театру Б. Норд (1952 — 1957), далі О. Сердюк (1957 — 1962), якого змінив В. Крайниченко. По смерті останнього (1964) театр поступово зійшов на репертуар сучасної соцреалістичної драматургії, побутової класики та на щодалі частіші гастролі російських режисерів школи К. Станіславського.

З повоєнних випускників Харківського Інституту Мистецтв працював режисером Г. Кононенко (1965 — 1969), з московської школи В. Оглоблін (1967 — 1971), згодом Б. Мешкіс (1971 — 1974), А. Літко та інші. З помітніших вистав повоєнного часу були: «Не називаючи прізвищ» В. Минка. «Примари» Г. Ібсена, «Гамлет» В. Шекспіра, «Плянета Спераніа» О. Коломійця, «Перекоп» І. Кавалерідзе, «Патетична соната» М. Куліша (1972).

Художній керівник та генеральний директор театру у 2002—2005 роках — Андрій Жолдак. Виставами А. Жолдака "Гамлет. Сни", "Один день Івана Денисовича", "Місяць кохання", "Чотири з половиною", "Ґольдоні. Венеція" театр долучився до сучасної аванґардної стилістики, успішно презентував Україну на міжнародних фестивалях в 17-ти європейских країнах. У 2004 році за вистави "Місяць кохання" і "Ґольдоні. Венеція" Андрій Жолдак бул удостоєний Премії ЮНЕСКО, а труппа театру ввійшла до десятки кращих трупп Європи. Вистава А. Жолдака "Ромео і Джульєтта. Фраґмент" була заборонена до показу в Україні, що й стало головною причиною відставки Жолдака з посади керівника театру. Прем'єра цієї вистави відбулася в Берліні в листопаді 2005 року. Андрій Жолдак походить зі знаменитої театральної династії Тобілевичів-Тарковських. Він є праправнуком українського драматурга І. К. Карпенка-Карого та Надії Тарковської, а також доводиться внучатим племінником акторам і режисерам М. Садовському і П. Саксаганському та має спільне коріння з Арсенієм і Андрієм Тарковськими. За час свого керівництва Андрій Жолдак, щоб вшанувати пам'ять видатного режисера Леся Курбаса, намагався офіційно повернути театру попередню назву "Березіль".

Художній керівник театру у 2006 — 2009 роках — Степан Пасічник.

Декораторами театру працювали: В.Меллер, В. Греченко, Д. Власюк, Г. Батій, О. Костюченко, В. Кравець, Т. Медвідь та ін.

До акторського складу, крім старих «березільців» (А. Бучма, Д. Антонович, І. Мар'яненко, Л. Дубовик, Є. Бондаренко, Н. Ужвій, С. Федорцева, В. Чистякова), належали: Л. Криницька, В. Герасимова, Н. Лихо; випускники Харківського Інституту Мистецтв і студії: Р. Колосова, С. Чибісова, Л. Попова, А. Свистунова, Л. Биков, А. Літко, В. Шестопалов, В. Маляр, А. Дзвонарчук, В. Івченко, Л. Тарабаринов і ін.

Фактори рекреаційної діяльності

Функції рекреаційної діяльності

Природно–географічні ресурси Харківської області

Харківський національний академічний театр опери та балету імені Миколи Лисенка
Театр «Post Scriptum»
Харівський зоопарк
Музей народного мистецтва Слобожанщини
Шарівський парк
Пам'ятник закоханим
Харківський академічний театр музичної комедії
Центральний парк культури та відпочинку ім. Максима Горького
Харківський державний академічний театр ляльок імені В. А. Афанасьєва
Покровський собор
Створити безкоштовний сайт на uCoz П`ятниця, 29.03.2024, 08:00 Приветствую Вас Гість | RSS | Регистрация | Вход