сукупність розташованих у країні або в регіоні рекреаційних закладів. Основним показником розвитку рекреаційних мереж є число місць в рекреаційних закладах на 1 тис.кв.км території.

територія, яка спеціально виділена в приміській місцевості або в місті, призначена для організації місць відпочинку населення і включають в себе парки, сади, міські ліси, лісопарки, пляжі, інші об'єкти. У рекреаційні зони можуть включатися особливо охоронювані природні території та природні об'єкти.

науковий напрям в географії, що вивчає територіальні закономірності та особливості діяльності людей, спрямованої на відновлення і розвиток фізичних і духовних сил.

відпочинок з метою відновлення працівником сил, витрачених у процесі трудової діяльності і необхідних для кваліфікованого виконання своїх службових обов'язків.

це ресурси всіх видів, які можуть використовуватися для задоволення потреб населення у відпочинку та туризмі. На основі рекреаційних ресурсів можлива організація галузей господарства, що спеціалізуються на рекреаційному обслуговуванні.

наука про відпочинок, відновлення сил людини, витрачених в процесі праці. Рекреалогія - (від лат. recreatio - відновлення; logos вчення, наука) - наука, яка розвивається на стику рекреаційної географії, географії населення, медичної географії.